31.08.2010 |

Орієнтовний зміст сценарію проведення Першого уроку у початковій та старшій школі

Орієнтовний зміст сценарію проведення Першого уроку у початковій школі
Україно, моя Україно! Я для тебе на світі живу!
Літературний журнал для учнів 1-4 класів
Кузьменко Віра Петрівна, вчитель
початкових класів Тетіївського НВК
"ЗОШ І-ІІІ ступенів, природничо-математичний ліцей"
Мета: виховувати любов до Батьківщини, бажання бути патріотом, розвивати інтерес до вивчення мови, історії нашої Вітчизни.
Оформлення: вишиті рушники; гірлянда із кетягів червоної калини та колосків пшениці; портрети видатних українців; хлібина на вишитому рушнику; велика книга, на сторінках якої написані назви сторінок літературного журналу, фотоілюстрації «Мальовнича Україна»; плакати з висловами про мову, народними прислів'ями; ваза з соняшниками, колосками жита; вінок з маків, волошок, ромашок з різнокольоровими стрічками.
Обладнання: музичний центр, стіл
Хід заняття
До кімнати заходять дівчинка і хлопчик в українських костюмах, заносять коровай на вишитому рушнику, вклоняються і кладуть на стіл, зі словами:
Щиро сьогодні усіх ми вітаєм,
Щастя, здоров'я міцного бажаєм!
Радість людську щиро даруєм,
Хлібом і сіллю усіх почастуєм!
Вчитель: Сьогодні, діти, ми будемо говорити про нашу Батьківщину, адже ми – українці, говоримо рідною українською мовою, живемо в мальовничому і квітучому краї, що зветься Україною. А Вітчизна, як і мати, у кожного – одна. Тому її нам треба щиро любити, берегти, охороняти.
Перша сторінка
Моя Батьківщина – велика країна.
З сусідами дружна вона. Найкраща у світі – моя Україна.
У цілому світі одна!
Виступи дітей
• Наша Батьківщина – Україна (показує на карті). Знаходиться вона в центрі Європи. Межує з Росією, Білорусією, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Молдовою, Румунією. З півдня Україну омивають два моря – Чорне і Азовське. Площа країни – 603,4 тис кв. км. Є 24 області і Автономна Республіка Крим. За останніми даними перепису населення України складає 50499,9 тис. осіб. Найбільші міста: Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Львів, Чернігів, Одеса, Миколаїв, Вінниця, Черкаси, Рівне, Суми, Луцьк, Запоріжжя.
• Природа України дуже мальовнича: є гори Карпати, Кримські. Найбільші ріки – Дніпро, Буг, Дністер, Десна, Прут. Є багато менших річок – Уж, Тиса, Горинь, Псел і інші. Є мішані, листяні, хвойні ліси, широкі степи, заповідні болота, родючі землі, цілющі джерела, чисті озера, ставки. Клімат помірний і м'який. Та найбільше багатство – це родючий чорнозем, на якому вирощують великі урожаї хліба, злакових та технічних культур, овочів та фруктів. Кожна місцинка засаджена садами і виноградниками.
• В Україні видобувають різні корисні копалини: вугілля, газ, нафту, торф, бурштин, золото, залізну руду, марганець, кам'яну сіль, мармур – червоний і чорний. Розвинено літакобудування, виготовлений найбільший у світі літак АН-225 «Руслан», а також в Україні виробляють космічне устаткування. Розвинена металургійна промисловість, машинобудування.
• Є багато курортів і зон відпочинку – це Свалява, Миргород, Трускавець, Моршин, Алушта, Євпаторія, Одеса і т.д. Розвивається туризм. Є заказники і заповідники, де природа знаходиться в незайманому вигляді, й там вільно живуть всі тварини. Всім відомі Асканія-Нова, Шацький заповідник, Кримський та інші.
• Має Україна давню історію і козацьку славу, відвойовану в походах і війнах з татаро-монголами та іншими завойовниками. Знає минулий час і козацькі чайки, які плавали між Дніпровими порогами і по Чорному морі. Живуть і до сьогодні легенди і пісні про мудрих козаків, які боронили наш край від ворога.
• Український народ має милозвучну, багатогранну, рідну українську мову. Вона має статус державної і є обов'язковою для вивчення. Адже кожна людина, яка проживає в Україні, повинна вміти розмовляти і добре знати українську державну мову. Але кожна національна меншина, яка проживає на Україні, має право говорити також і своєю рідною мовою.
Друга сторінка
Люблю я всім серцем свою Україну!
І нею пишаюсь, горджусь.
Я тут народився у добру годину, тут світ пізнавати учусь!
Вчитель: Діти, то що ж таке Батьківщина? Використайте слова-синоніми.
Батьківщина –
• це моя рідна Україна,
• це земля, на якій я народився і зростаю,
• це моя держава,
• це мій любий рідний край,
• це моя рідна сторона, де живуть мої батьки, де жили діди, прадіди,
• це отча земля,
• це мальовничий куточок.
Що таке Батьківщина?
За віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополями хата,
Під вербою криниця,
В чистім полі пшениця,
Серед лугу лелека,
І діброва далека...
Коли любиш ти все це,
І приймаєш у серце,
Як готовий щомиті
Від біди боронити
Кожну в лузі билинку,
Кожну в гаї пташинку,
Значить це – Україна
Має доброго сина.
Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт,
І верби над ставом, й калина.
Моя Батьківщина – це мрії політ,
Це рідна моя Україна!
Моя Батьківщина – це наша сім'я,
Затишний куточок і хата.
Це мама, татусь, сестричка і я,
Всі рідні і друзів багато.
Під час читання віршів тихо звучать записи пісень про Україну
Моя Батьківщина – це злагода й мир,
Та небо бездонне й чудове.
Це пісня чарівна, що лине до зір,
Й дитинство моє світанкове.
Моя Батьківщина – ліси і поля.
Від них в нас і радість, і сила.
Це та найсвятіша і рідна земля,
Що кожного з нас народила.
Є багато країн на землі,
В них озера, річки і долини...
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина.
Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має,
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краї.
Знаєш ти, що таке Батьківщина? Батьківщина – це ліс осінній,
Це домівка твоя і школа,
І гаряче сонячне коло. Батьківщина – це труд і свято, Батьківщина – це мама й тато,
Це твої найщиріші друзі,
І бджола у веснянім лузі. Батьківщина – це рідна мова,
Це дотримане чесне слово...
Третя сторінка
Розквітай, прекрасна Україно! Рідна земле, матінко моя.
Хай лунає мова солов'їна,
Пісня неповторная твоя.
Вчитель: Наша рідна мова – українська. Це державна мова нашої України. Ми повинні добре вивчати її – мову наших дідів, прадідів, народу.
Доберіть прикметники до слова МОВА (яка?) (говорять діти) милозвучна, багатогранна, рідна, материнська, барвінкова, мила, лагідна, пісенна, щира, моя, солов'їна, різнобарвна, кольорова, барвиста, давня, прекрасна,
шовкова, джерельна, щедра, вічно молода, пестлива, чудова, багата, батьківська, заворожуюча, веселкова, райдужна...
Вчитель: Рідна мова найпрекрасніша, найкраща для людини, бо в ній усе, що є навколо, уся гама почуттів, уся гармонія світу. «Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім 'я людини» (Й-Г. Гердер).
Мова – це втілення думки людини,
Мова із рясту, любистку, роси.
Мова – це Всесвіт увесь для дитини,
Скільки в ній радості, щастя й краси.
Мова із поля, з дзвінкої криниці,
Мова вогненна й ласкава така!
Може твердішою бути від криці,
Може летіти, мов пташка легка.
Ти у гармонії з серцем народу, Мово! Моя Берегине свята! Маю від звуків твоїх насолоду –Ти найвеличніша, рідна, проста.
Бо рідна мова – це душа народу, Його поезія, і пісня, і казки. Оспівує він нею всю природу, Несе в своєму серці залюбки.
Бо в ній усе – і рушники з квітками,
І хліб та сіль, як гості на поріг.
Й свята Мадонна – мати з діточками,
І Матір Божа – вічний оберіг.
І верби, що схилилися на воду, Калини цвіт, дівочий ніжний спів. Все те найкраще, що в душі народу, Про що віками мріяв, що любив.
В садку вишневім засміялась хата,
З дитям за руку мати молода...
О! Мово рідна, щира та багата –
Ти треба як повітря і вода!
Як хліб і сіль, як росяне світання, В тобі живуть такі п'янкі слова! Любов, добро та трепетне кохання, Ти вічна, мово, щира та жива!
Четверта сторінка
3 джерела народної творчості
Проведення ігор «Склади прислів'я з двох частинок», конкурсу відгадування загадок «З якої це казки?», виконання народних пісень «Женчичок», «Сіяв мужик просо» і ін.
П'ята сторінка
Поетична
Вчитель: Діти, давайте закінчимо рядки вірша про Україну
Ось небо блакитне і сонце в зеніті! Моя Україна – найкраща... ( у світі)
Моя Україна – це ліс і озерця, безмежні степи і чарівні... (джерельця)
Красиві пейзажі і гори високі, маленькі струмочки і ріки... (глибокі)
Сади чарівні, мальовничії села, Моя Україна – це пісня... (весела)
Це щира, багата, як світ, її мова, Така мелодійна, крилата,... (чудова)
ЇЇ обереги – верба і калина, Найкраща у світі – моя ...(Україна)
Бо нам найрідніша Вітчизна і мати,
То як же нам, дітям, її ... (не кохати)
Вона дорога нам, і рідна, і мила,
Бо світ перед нами, як мати,... (відкрила)
Вітчизна свята, дорога Україна,
Для кожного з нас ти у світі... (єдина)
Діти читають власні вірші про рідний край
Ансамбль дівчаток виконує пісню «А я – україночка»
Шоста сторінка
Красивий, щедрий рідний край
І наша мова солов'їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна!
В річці рибонька сріблиться,
В небі райдуга іскриться.
Україна – край щасливий,
Серцю милий, незрадливий.
Сяє золотом пшениця,
Жито в полі колоситься.
Україна – край багатий – Хліб і сіль у кожній хаті.
В лузі соловей щебече,
В люльці підроста малеча.
Україна – край веселий – Лине пісня у оселях.
Діти співають пісню про Україну.
Україна – край барвистий,
Край зелений, шовковистий.
Україна – край прекрасний,
Многоликий, світлий, ясний.
Ніжна мова калинова –
Знань нових міцна основа.
Україна – мудрий край.
Ти люби, оберігай!
Мій край чудовий Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов'я.
Україна – це ліс і долини,
Це широкі квітучі поля,
Це маленька щаслива дитина
І найкраща матуся моя.
Дівчатка виконують пісню-танок «Ой у лузі калина»
Сьома сторінка
Вікторина «Моя Україна»
• Яке місто є столицею нашої держави? (Київ)
• Назвіть державні символи України? (Герб, Гімн, Прапор)
• Який кущ вважають народним символом України? (Калина)
• На честь кого було названо місто Київ? (На честь брата Кия)
• Як називається Основний Закон нашої держави? (Конституція України)
• Яка мова в Україні є державною? (Українська)
• Яка найбільша річка в Україні? (Річка Дніпро)
• Державний Герб України – це... (Тризуб)
• Якого кольору Державний Прапор України? (Синьо-жовтого)
• Урочиста пісня нашої держави – це... (Гімн України)
• Найвищі гори в Україні – це... (Карпати)
• Кого в родині називають берегинею? (Матусю)
• Що матері дарують своїм дітям на щастя, на долю, виряджаючи в дорогу? (Вишитий рушник)
• З чим українці зустрічають гостей? (З хлібом-сіллю)
• Без чого не обходиться жодне свято Великодня? (Без Паски і крашанок)
• Як називається символ, який українки одягають на голову? (Вінок)
• Яка улюблена страва українців? (Сало, борщ, вареники)
• Яка їжа є головною на Святий вечір? (Кутя)
За правильні відповіді діти отримують фішки. Хто набере найбільшу кількість фішок, той нагороджується значком «Юний розумник».
Вчитель підводить підсумок.
Діти виконують пісню «Україна – рідний край»: сл. Т. Пастух, муз. А. Хмарук
Орієнтовний зміст сценарію проведення Першого уроку в основній школі
Наш прапор, як літо – блакитне небо, золоті ниви.
Година спілкування для учнів 5-7 класів
Чуприна Марина Сергіївна, вчитель
іноземної мови гімназії №1 м Білої Церкви
Мета: ознайомити учнів з національними символами України, формувати національну свідомість школярів, виховувати патріотів рідної держави.
Обладнання: засоби мультимедіа
Оформлення: великий паперовий прапор-основа, квіточки з паперу блакитного та жовтого кольорів
Небеса блакитні сяють з глибини,
А пшеничні й житні мерехтять лани.
Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива
Це знамено рідне – злото й синєва.
Прапор наш, як літо, в сонці майорить,
По долині жито, по горі блакить
Дмитро Павличко
Вчитель: Дозвольте привітати вас із першим уроком вашого першого дня у цьому навчальному році. Його тема буде такою ж урочистою, як і цей день. Про що ж ми говоритимемо? Пропоную зачитати тему Першого уроку.
Один з учнів читає вголос
Гадаю, Ви зрозумієте мене, якщо я скажу, що Прапор є символом нашої держави. Що таке символи?
Варіанти відповідей учнів: символ – це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, господарювання, історичне минуле, прагнення народу
Кожна країна світу обов'язково має свої символи. Україна – не виняток, і перший із її символів ми назвали. Які ще символи нашої держави Ви могли б назвати?
Варіанти відповідей: символи України – Гімн, Герб, Прапор.
Вчитель створює таблицю на дошці – креслить чи прикріплює потрібні написи
Вчитель: А чи знаєте Ви, що означають названі Вами символи?
Гімн – це головна пісня, яка виконується в державі під час усіх урочистих подій. Герб – розпізнавальний знак держави. Прапор – полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до держала чи шнура. Це офіційна емблема, символ суверенітету.
Вчитель: Кожен народ з повагою ставиться до своїх символів. Прапор і Герб є нашими святинями, тому їх потрібно шанувати і берегти. Під час виконання Державного Гімну всі повинні стояти.
Сьогодні ми пригадаємо історію Державного Прапора України. До речі, якого дня в Україні відзначають день Державного прапора?
23 серпня – день Державного Прапора
2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий прапор – символ незалежності та суверенітету нашої держави, 28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила Державним прапором – синьо-жовтий. Але цьому передувала довга історія. Тож на вас чекає невелика розповідь, під час якої ви маєте бути дуже уважними.
Міні-лекція
Державний Прапор як символ держави є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це – прапор миролюбства. Він нагадує наше літо, коли небо над Україною таке синє, як покрови Пречистої Діви, і наші лани такі золоті, як паски на маминому столі.
В усі віки і в усіх народів Державний Прапор був однією з найвищих і найшанованіших святинь. Прапор символізував єдність земель і племен; збирав міста і краї в державу, а духовно й історично близькі етноси – в націю. Під прапором воїни вирушали в похід, з прапором виступали на захист своєї батьківщини. Прапор символізував стабільність держави й урочистість тих чи інших всенародних подій, свят, ритуалів.
З проголошенням незалежної України національні символи – гімн, прапор і герб – стали на сторожі утвердження самостійності і суверенітету держави. Прапор (у перекладі з праслов’янської мови – лечу, рухаюсь) – власне, прапор, стяг, корогва, значок, що виконує роль офіційного символу.
Сучасний український синьо-жовтий двоколір – один з найдавніших серед сучасних національних прапорів. Він відомий з античних часів. Відомо, що ще в дохристиянський період дві барви – жовта й синя – символізували Вогонь і Воду, що домінували в усіх народних звичаях і обрядах. За східнослов’янською міфологією одним з найсакральніших було свято літнього сонцестояння, більш відоме сьогодні як ніч на Івана Купала. Усі ритуали цього свята так чи інакше були пов’язані з вогнем і водою: вогняне колесо котиться до води, у річку пускають квіткові вінки, на яких запалені свічки та ін.. А найважливішим символом цих купальських обрядів була квітка – синьо-жовта квітка брат-і-сестра, відома ще як перестріч.
Древні стяги були у великій шані на Русі ще за часів язичництва, а після впровадження християнства вони освячувалися образом животворного Христа. Значення стягів, як святині, зростає – жодне військо без прапора не вирушало в похід і не виступало в бій.
Одна з версій щодо давньої української традиції поєднання жовтого й синього кольорів. За нею, слово «хохол», яким дехто зневажливо називає українців, – монгольського походження: «хох» – означає синій, голубий, небесний, «улу» – жовтий. Кінцева голосна зникає – маємо теперішнє звучання – хохол.
Історичні джерела донесли до нас скупі відомості про кольори прапорів Київської Русі. У 1910 році синій і жовтий кольори називали державними кольорами Давньої Русі, спадкоємницею якої була передусім Україна.
Під жовто-блакитними та малиновими стягами йшли в бій козаки і саме ці кольори можна побачити на гербах багатьох міст України.
¬ – «...Бій одлунав. Жовто-сині знамена затріпотіли на станції знов...». Кожен, безперечно, пам'ятає ці слова з балади В. Сосюри. Адже саме з цього твору більшість громадян України вперше дізналися про саме існування національного прапора своєї держави.
Що ж до синьо-жовтого чи жовто-блакитного прапора, то він був оголошений радянською пропагандою “націоналістичним”, ідейно ворожим, і сама наявність такої “націоналістичної” символіки під час якихось зібрань була для комуністичного режиму достатньою підставою, щоб люди, які пропагували дану символіку, опинилися в сибірських таборах. Він зустрів шалений спротив тогочасної влади та їхніх посіпак, які зреклися своєї історії та мови. На прапороносців нацьковували хуліганів і «активістів». Прапори видирали, рвали і топтали ногами.
Перший український прапор піднято у Львові 1989 року.
Лише 28 січня 1992 сесія Верховної Ради нашої республіки більшістю голосів проголосила синьо-жовтий прапор Державним Прапором України. Це велика подія і велика наша перемога. Сьогодні наш прапор з написом «Україна» майорить на вершинах Гімалаїв, Ельбрусу і Кіліманджаро, а блакитно-жовта барва, як українська національна символіка, утвердилась на всіх материках планети. Ревно ж бережімо нашу святиню і стараймося ніколи й нічим не заплямувати її.
Вчитель: Чому саме синьо-жовті кольори є основою прапора?
Варіанти відповідей учнів
Для нашої, залитої світлом країни, жовтий і синій кольори були і є найкращими. Це чудово зрозумів наш український народ, вимальовуючи свої хати спершу в синє, а з затилля в жовте. Ці кольори давала народові любов до природи, яку він бачив сам у жовтій і лазуровій окрасці: золотистий степ, синє небо, синє море, ріки з жовтими очеретами і рудими скелями. Це ж і золотий вогонь свічок на вінках, що пливуть синіми водами рік на свято Івана Купала, фрески Софійського та Михайлівського соборів у Києві…
До слова, поєднання цих кольорів може трактуватися по-різному: це й чисте, мирне, безхмарне небо, що простягнулося над жовтою барвою хлібного лану – символом мирної праці й достатку, це й поєднання символів життя – Золотого Сонця у Синьому Небі. Однак, головна ідея синьо-жовтого полотнища проста – це велика Гармонія Неба, Сонця і Землі та всього, що є на ній сущого.
І, на завершення інформації – такий цікавий факт. Як відомо, кожен з нас має біополе, яке в певних умовах можна бачити довкола нашого тіла у вигляді різнобарвного світіння – аури. У барвах аури відбивається стан нашої психіки – байдужість мигтить сірим, гнів спалахує червоно-чорним, інтелект світиться жовто-золотистим, духовнісгь – голубим... Усе це здавна знали (і бачили) маги, рахмани і гностики усіх релігій, а сьогодні бачать екстрасенси і знає кожен, хто читає наукові й науково-популярні журнали, де часом вміщуються аурограми, кольорові фото аури тощо. Отже, блакитно-жовта барва аури – це барва інтелектуально і духовно розвиненої людини. Наші предки, для яких вона була природною, побачили в ній національний символ. Вони не вміли фотографувати, але вміли бачити ауру краще від нас.
Гідність прапора захищається як у самій країні, так і за її межами. Зневага до прапора розглядається як посягання на честь нації та держави; публічний глум над Державним Прапором України, а також над офіційно встановленим прапором іноземної держави є злочином. Саме тому передбачаються санкції за порушення встановленого порядку поводження з прапором.
23 серпня 2004 року на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України Указом Президента України було встановлено щорічно відзначати 23 серпня День Державного Прапора України.
Отже, дізналися ви багато. А тепер пропоную цікаву вікторину.
Зміст запитань вікторини
1. Яким словом можна замінити поняття «символ»? (Знак, ознака)
2. Коли вперше з’явилися синьо-жовті прапори? (В дохристиянські часи)
3. Яка квітка вважалася священною в українців-язичників і чому? (брат-і-сестра, поєднання кольорів)
4. Який колір використовувався козаками на полі бою поруч із синьо-жовтими стягами? (Малиновий)
5. В якому місті було піднято український прапор у 1989 році? (У Львові)
6. Як перекладається з праслов’янської мови слово «прапор»? (Лечу, рухаюсь)
7. Назвіть якомога більше варіантів пояснень поєднань жовтого і блакитного.
8. Коли в Україні святкується День Державного Прапора? (23 серпня).
9. Коли сесія Верховної Ради проголосила синьо-жовтий прапор Державним Прапором України? (28.02.1998)
10. Поясніть значення виразу: «Людина піднімається на Еверест для себе,
але прапор на Евересті вона встановлює для своєї країни» (Маргарет Тетчер).
І, на завершення, ми з вами створимо святковий подарунок нашій державі, та й нам самим. Кожен з вас отримав квіточку певного кольору. Напишіть на ній гарне побажання, мрію чи очікування.
Діти виконують завдання., потім квіточки кріпляться на аркуш, у вигляді прапора
Вчитель: Прапор держави. Що це? Часто-густо наша молодь не замислюється над цим. Одна юна панночка навіть сказала: “Це один із видів святкових прикрас”. Але ж заради цього клаптика тканини люди віддавали своє життя. Тому, що це не просто красиве барвисте полотнище. Це символ нашої боротьби за свободу і незалежність, символ, який об’єднує людей різного віку і професій, наповнює їх патріотичним почуттям обов’язку захищати свою Вітчизну.
Державні символи – це святиня, і ставлення до них теж повинно бути святе. Хочеться, щоб і наші громадяни виконували гімн з таким трепетом, як це роблять американці.
Україна – країна краси; країна, в якій найбільше люблять волю і найменше знали її. Ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте культуру, славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність – будемо шановані іншими!
Під час написання сценарію години спілкування використано матеріали Глобальної мережі Інтернет
Орієнтовний зміст сценарію проведення Першого уроку у старшій школі
Година спілкування «Велична і свята, моя ти Україно»
Для старшокласників
Юлія Чижик,
викладач гуманітарно-педагогічного коледжу
Київського обласного інституту післядипломної
освіти педагогічних кадрів
Мета: удосконалити знання учнів про історію державних символів України, викликати інтерес до вивчення минулого нашого народу, сприяти вихованню патріотичних почуттів, національної гідності.
Оформлення: національна символіка: Державний Герб, Державний Прапор, Державний Гімн; виставка літератури з теми «Державні символи України».
Допоміжні матеріали: маркери, ватман.
Обладнання: стелаж виставковий.
Технічні засоби: музичний центр.
Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить.
Нам берегти тебе, Соборну і єдину,
І нам твою історію творить
Вступ
Звучить музика; літописець сидить за окремим столиком і пише гусячим пером на розгорнутому сувої, потім підводиться, бере в руки свій «пергамент» і читає
Літописець: До Вас, наших далеких нащадків, які будуть у Руській землі, звертаюся і прошу: не блудіть по білому світу з короткою пам'яттю, пам'ятайте про нас. Ми – коріння, з якого здійметься вгору ваше дерево.
З роману Р.Федорова «Отчий світильник»
Звучить пісня
«З роду в рід кладе життя мости, без коріння саду не цвісти.
Без стремління човен не пливе, без коріння сохне все живе»
Класний керівник: На землі, напевно, немає народів з «легкою» історією. Кожному народові випадали на долю важкі випробування, руйнівні війни, гніт завойовників. Але саме в роки найжорстокіших іспитів розкриваються сильні і слабкі національні риси. Чому так важливо не блудити по білому світу з короткою пам'яттю? Для чого потрібно знати своє коріння? Над цим ми разом поміркуємо під час сьогоднішньої розмови, здійснивши віртуальний екскурс у минулі роки і століття, пригадаємо історію державних символів України.
Запрошую всіх до нашого кола і пропоную взяти участь у грі «Конверт історичних запитань».
Всі учасники по черзі витягують з конверта запитання і дають на нього відповідь. Якщо хтось відразу не зорієнтується, то на допомогу приходить енциклопедист. Енциклопедист починає говорити зі слів „Історична довідка...”
Завдання
для «Конверту історичних запитань»
1. Які ви знаєте народні символи України?
2. Назвіть державні символи України.
3. Яке значення мав прапор під час бою?
4. Що таке Державний Гімн?
5. Що таке Державний Герб?
6. Що таке геральдика?
7. Що таке Державний Прапор?
8. Вексилалогія – це...
9. Якими словами розпочинався Гімн Російської імперії?
10. Як розпочинався Державний Гімн УРСР?
11. Які патріотичні пісні в Україні виконували роль гімну?
12. Хто є автором слів Державного Гімну України?
13. Хто написав музику до Державного гімну України?
14. Як розпочинається Державний Гімн незалежної України?
15. Тримати прапор на полі бою та пильно охороняти його було обов’язком вибраних воїнів. А як їх називали?
16. Що таке символ?
17. Ким за професією був Михайло Вербицький?
18. Які Ви знаєте версії походження тризуба?
19. В якій статті Конституції України визначено державні символи країни?
20. Що символізують кольори на Державному Прапорі України?
21. Де вперше прозвучав Державний Гімн „Ще не вмерла Україна і слава, і воля...”?
22. Чи виконувався український Державний Гімн „Ще не вмерла Україна” у Радянській Україні?
23. Чому тризуб золотистого, жовтого кольору?
24. Східні слов’яни використовували символічні знаки на території України ще в період родоплемінного ладу. Який символ був у східних слов’ян?
25. Хто є авторами християнського гімну „Боже великий. єдиний нам Україну храни”?
Класний керівник: Дякую всім, а зараз надамо слово нашому екскурсоводу та енциклопедисту.
Екскурсовод:
Тризуб – символ волі, слави,
Корінь гідності народу.
З ним боролись за свободу
Лицарів звитяжні лави
Енциклопедист: Історична довідка.
Чи знаєте ви, що Державний Герб – це офіційна емблема, зображувана на прапорах, грошових знаках, печатках, деяких офіційних документах тощо. Його мета – дати в умовних і лаконічних символах уявлення про державу, історію, суспільний і державний лад. Державний Герб України – тризуб символізує мир і творчу працю, спорідненість поколінь: він є продовженням глибинних геральдичних традицій українського народу.
Однієї думки щодо походження тризуба вчені не мають. Очевидно, що він був знаком князівської влади Рюриковичів. Є думка про скандинавське походження знаку. А. Молчанов припускає, що тризуб був печаткою дипломатичних і зовнішньоторговельних представників Київської Русі у відносинах з Візантією та іншими державами.
Тризуб графічно передає єдність жіночого і чоловічого начал, що породжує третю силу – синівське начало.
Екскурсовод:
Вже скільки закривавлених століть
Тебе, Вкраїно, імені лишали.
То ж горді ми, у цю врочисту мить
Рівняйсь на Прапор незалежної держави!
Степів таврійських і карпатських гір
З’єднався колір синій і жовтавий.
Енциклопедист: Історична довідка.
Чи знаєте ви, що прапор як символ і засіб сигналізації виник за античних часів і поширився в Європі, включаючи сучасні українські землі в добу середньовіччя. Прапори поділяються на державні, міжнародні, територіальні, прапори військових і цивільних організацій тощо. За правилами вексилалогії порядок кольорів у багатоколірних прапорах ведеться зверху вниз – першим називається той колір, який є верхнім і так далі.
Екскурсовод:
Коли Вкраїни Гімн велично
На честь держави пролунає,
То відчуваєш, як заклично
У серці гордість виростає.
Звучить Державний Гімн України
Енциклопедист: Історична довідка.
Гімн – це похвальна пісня, урочистий музичний твір на слова символічно-програмного змісту, вживається здебільшого як символ держави. За умовами жанру гімн розрахований на сприйняття та об’єднання найширших мас, тому його слова мають викликати в уяві яскраві знайомі образи, а урочиста мелодія – легко вкладатися в пам’ять мільйонів. Велична, піднесена музика гімну спирається, як правило, на ритм маршу: на закличну, впевнену інтонацію.
Класний керівник: Дякую нашому екскурсоводу та енциклопедисту.
Як свідчать історичні джерела, східні слов’яни використовували символічні знаки ще в період родоплемінного ладу на території України. Кожен рід обожнював для себе якогось звіра, птаха, чи явище природи, маючи його за символ. Сьогодні кожна держава має свої символи – герб, прапор, гімн. Наша Київська область має свої символи, наше місто Біла Церква має свої символи, Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів має свій герб. А чому б нам з вами не створити символи нашої групи?
Класний керівник об’єднує учнів у 3 групи. Перша група моделює варіант герба, друга група – варіант девіза, третя – варіант гімну групи. Після завершення роботи учні презентують свої моделі
Класний керівник: Дякуємо за презентацію. А зараз запрошую всіх присутніх зайняти свої місця в колі. Уявіть, що ви перенеслись в Україну 2050 року. Я тримаю в руках ці прапорці – символи України, які нагадують нам, що ми – українці, і від кожного з нас залежить майбутнє нашої держави.
Нехай кожен з вас візьме прапорець на згадку і спрогнозує майбутнє України за формулою: я бачу Україну…, я хотів би, щоб Україна… (продовжує свої думки)
Учні висловлюють свої побажання
Література
1. Бойко О.Д. Історія України: Навч. посіб. – 3-тє вид., випр., доп. – К.: Академвидав, 2007. – 688 с.
2. Моральне та громадянське виховання. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – С. 21-25.
3. Сергійчук В.І. Національна символіка України: Наук.-худож. кн.: Для серед. та ст. шк. віку. – К.: Веселка, 1992. – 109 с.
4. Українознавство: Посібник / Уклад.: В.Я. Мацюк, В.Г. Пугач. – К.: Зодіак-ЕКО, 1994. – 399 с.
5. Українські символи / За ред. М.К. Дмитренка. – К.: Народознавство, 1994. – 140 с.

Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку у 2010-2011 навчальному році



Ніна Яременко,
доцент кафедри педагогіки і психології Київського ОІПОПК,
Людмила Микитюк,
методист навчально-методичного кабінету виховної роботи

Відповідно до Конституції України, Законів України «Про дошкільну освіту», «Про освіту» «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», Указів Президента «Про відзначення 20-річниці Декларації про державний суверенітет України», Програми патріотичного виховання дітей та учнівської молоді, Національної програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», Концепції національно-патріотичного виховання молоді, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Концепції допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, Концепції Державної цільової національно-культурної програми розвитку Українського козацтва на 2009-2011 роки одним із пріоритетних завдань освіти є виховання у дітей та молоді патріотичних почуттів. У зв’язку з відзначенням у 2010 році 65-ї річниці визволення України та перемоги у Великій Вітчизняній війні Урядом України 2010 рік оголошено Роком ветеранів Великої Вітчизняної війни.
Враховуючи зазначене вище, зміст Першого уроку у 2010-2011 навчальному році рекомендується підпорядкувати реалізації завдань патріотичного виховання. Саме патріотизм та громадянськість покликані об’єднувати українців, зберігати незалежну державу.
Перший урок має бути продовженням системи роботи з патріотичного виховання учнівської молоді, котра передбачає глибоке засвоєння кожною особистістю високих досягнень у всіх галузях української культури і науки, виховання молоді на кращих прикладах життя борців за становлення української державності, що є одним з найважливіших шляхів формування історичної пам’яті.
Розбудова громадянського суспільства та утвердження демократичної правової держави потребує і відповідного підходу до виховання патріотів Української держави. Рекомендується приділити увагу питанню виховання й становлення громадянина-патріота своєї Батьківщини, для якого власна доля та доля країни нероздільні, готового турбуватися про народ, переконаного в необхідності розбудови країни як суверенної, незалежної, демократичної, правової і соціальної держави, здатного сприяти зміцненню толерантних відносин у суспільстві, знати свої права й обов’язки, прагнути до самовдосконалення та самореалізації на власний добробут і процвітання України.
Виховати свідомого громадянина-патріота означає сформувати в особистості риси й почуття, що є основою специфічного способу мислення та рушійною силою щоденних дій, вчинків, поведінки. Під час підготовки і проведення Першого уроку доцільно зробити акцент на вирішенні виховних завдань, пов’язаних з вихованням і розвитком таких духовно-моральних цінностей, властивостей та рис характеру особистості:
 любов до Батьківщини, свого народу, цілеспрямованість і наполегливість у досягненні життєвої мети;
 усвідомлення своєї належності до української нації, почуття гордості за свій народ, Батьківщину, взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
 інтерес до минулого, нинішнього й майбутнього своєї Батьківщини;
 почуття громадянського обов’язку та відповідальності перед Батьківщиною;
 готовність активно діяти на шляху становлення суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, до праці в ім’я України;
 висока правосвідомість, повага до Конституції, знання законів держави, прийнятих у ній правових норм, потреба в їх дотриманні;
 готовність служити Батьківщині та стати на захист державних інтересів країни;
 досконале знання державної мови, турбота про піднесення її престижу й функціонування в усіх галузях суспільного життя й побуту;
 повага до державних символів;
 моральні, правові, політичні, економічні знання учнівської молоді, що сприяють формуванню когнітивного компоненту патріотизму;
 повага до традицій та звичаїв рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього як його представника, спадкоємця й наставника;
 шанобливе ставлення до культури, традицій, звичаїв інших народностей, що населяють країну, володіння культурою міжетнічного спілкування;
 дисциплінованість, працьовитість, ініціативність, творчість, турбота про свою землю, піклування про її природу, екологію, матеріальні й духовні цінності народу;
 гуманістична моральність, яка охоплює доброту, чесність, чуйність, сумлінність, відповідальність, самоповагу;
 нетерпиме ставлення до порушників законів країни, аморальних учинків, вандалізму, расизму, шовінізму;
 прагнення до самовдосконалення своїх патріотичних рис.
Рекомендується використати такі потужні засоби, як українознавчі цінності, козацько-лицарські, військово-спортивні та інші традиції, виховувати особистість, орієнтуючись на ідеали народної педагогіки – ідеали української нації. Духовно багата, високошляхетна особистість людини-українця відображена у фольклорі, народному мистецтві, творах класиків-митців. Важливим виховним завданням є формування в дітей національного характеру і світогляду. З цією метою варто використати ідеї вітчизняних учених Г.Сковороди, Г.Ващенка, О.Духновича, П.Юркевича. Д.Чижевського, Є.Онацького, О.Кульчицького, О.Вишневського та інших про сутнісні якості і особливості українського національного характеру порівняно з характерами інших народів.
У процесі підготовки до Першого уроку доцільно врахувати актуальні для конкретного віку педагогічні завдання, зокрема:
у молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого угрупування, як учня, жителя міста чи села, виховувати любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій;
у підлітковому віці виховується духовно осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод;
у старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість; старшокласники не лише ідентифікують себе з українським народом, але прагнуть жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її становлення як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальної держави; поважати Конституцію України і виконувати норми законів, бережно ставитися до етно-етичної культури народу України, володіти рідною та державною мовою, визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.
Мета і тема Першого уроку формулюються творчо, з урахуванням конкретних виховних завдань та умов, у яких відбувається процес становлення й розвитку особистості учня.
Пропонуємо орієнтовну тематику першого уроку у 2010-2011 н.р.:
Початкова школа
"Ми спитали журавля, де найкращая земля?"
"Найкраща у світі – моя Україна – у цілому світі одна!"
"Люби і знай свій рідний край"
"Моя Україна моїми очима"
"Символи нашої держави"
Основна школа
"Україно, мій духмяний дивоцвіт"
"Рідна земле, барвистий мій краю, дивна казка зелених дібров…"
"Україно, моя Україно! Я для тебе на світі живу!"
"Ти єдина в мене – Ненько-Україно"
"Подвигу жити в віках!"
"Рідна мова – пісня солов’їна"
"Мій рідний край – моя історія жива"
Старша школа
"Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину"
"Моя батьківщина – то прадідів слава, єдина родина, єдина держава"
"Молода Україна День новий зустрічає"
"Я – громадянин-патріот незалежної держави України"
"Рідна мово моя! Ти – душа України"
"Україна – полікультурна держава"

До Першого уроку доцільно дібрати тематичні афоризми, вислови, народну мудрість, наприклад:
"Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя" (Сенека)
"Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може"
(Д. Байрон)
"Хто не належить вітчизні своїй, той не належить і людству"
(В. Бєлінський)
"Усвідомлена любов до свого народу не поєднується з ненавистю до інших" (Д. Лихачев)
"Патріотизм – це не любов до ідеї, а любов до вітчизни" (В. Распутін)
"У дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім – Батьківщина" (Л. Костенко)
"В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля" (Т. Шевченко)
"Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води – моя Україна" (В. Сосюра)
"Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно живу і нову, і мову її солов'їну" (В. Сосюра)
"Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі" (В. Еллан)
"Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п'янить" (Олександр Олесь)
"І возвеличимо на диво, і розум наш, і наш язик..."
(Т. Шевченко)
"Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава" (О. Довженко)
"Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу" (О. Довженко)
"Патріотизм – серцевина людини, основа її активної позиції"
(В.О. Сухомлинський)
"Рідна земле, барвистий мій краю, дивна казка зелених дібров…" (Д.Зиткін)
"Земле моя ти єдина – краса-країна, моя Україна" (Т.Музичук)
"Моя батьківщина – то прадідів слава, єдина родина, єдина держава" (Ю.Музиченко)
"Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була!" (П.Тичина)

Перший урок необхідно провести у формі, яка забезпечує реалізацію його виховних завдань, наприклад: свято-презентація, усний журнал, прес-шоу, теле-ревю, турнір знавців, вікторина, вітальня, диспут, гра-експрес, круглий стіл, зустріч, тематичний діалог тощо.

Рекомендується під час підготовки до проведення Першого уроку використати таку літературу:
1. Бака М. Фізичне і військово-патріотичне виховання молоді: навч.-метод. посіб. – К. : Книга пам'яті України. – 464 с.
2. Бех І. Національна ідея у виховному процесі школи: програмно-виховний контекст / І. Бех, К. Чорна // Шкільний світ. – 2008. – №45.
3. Бех І. Шляхом злагоди процвітання: про національну ідею в становленні громадянина-патріота України / І. Бех, К. Чорна // Позашкілля, 2008. – №11. – С. 4-9.
4. Бех І., Чорна К. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді // Світ виховання. – 2007. – №1 (20). – С. 23-34.
5. Ващенко Г. Виховання волі і характеру : підручник для педагогів. – К. : «Школяр», 1999. – 385 с.
6. Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава : ред. газ. «Полтавський вісник», 1994. – 191 с.
7. Ващенко Г. Праці з педагогіки та психології. – К. : «Школяр» – «Фада» ЛТД, 2000. – 416 с.
8. Вдовенко Н. Національна культура як необхідна складова багатогалузевої системи патріотичного виховання студентів // Коледжанин. – 2004. – №4. – С. 18-21.
9. Виховання громадянина: Сутність громадянського виховання / П. Ігнатенко, В. Поплужний, Н. Косарєва, Л. Крицька // Шкільна бібліотекака. – 2003. – № 8. – С. 3-19.
10. Вишневський О. Сучасне українське виховання : педагогічні нариси. – Львів : Львівський обласний науково-методичний інституту освіти; Львівське обласне педагогічне товариство ім. Г.Ващенка, 1996. – 238 с.
11. Володарська М.О. Інноваційні технології на уроках громадянської освіти / М.О. Володарська. – Х.: Основа, 2008. – 122 с.
12. Воспитать гражданина / Сост. Т.Е. Заводова, Ю.А. Лежнева. – Минск: Красико-Принт, 2006. – 176 с.
13. Гарнійчук В. Сутність і структура патріотизму старших підлітків / В.Гарнійчук // Управління освітою (Шкіл. світ). – 2009. – №20. – С. 22-23.
14. Громадянська освіта: проблеми і методичні пошуки // Шкільний світ. – 2007. – №9. – Спецвипуск.
15. Громадянська освіта: теорія і методика навчання: посіб. для студентів вищих навч. закладів / авт. колект. Т.Асламова, Т.Бакка, В.Бортніков та ін. – К. : ЕТНА-1, 2008. – 174 с.
16. Дем’янюк Т. Інноваційні технології громадянського виховання / Директор школи (шкіл. світ). – 2008. – №10. – С. 10-12.
17. Досвід громадянського виховання // Виховна робота в школі. – 2009. – №4. – С. 2-16.
18. Дубина М. Руденко Ю. Патріотичне виховання молоді // Освіта України. – 2006. – №8. – С. 5.
19. Дубина М. Руденко Ю. Патріотичне виховання молоді // Освіта України. – 2006. – №8. – С. 5
20. Закун Т. Особливості формування національної свідомосі молоді на сучасному етапі державотворення // Рідна школа. – 2006. – №5. – С. 19-23.
21. Знай свои права / Сост. Т.Е. Заводова, Ю.А. Лежнева. – Минск: Красико-Принт, 2006. – 176 с.
22. Зростаємо в любові : зб. метод. матеріалів для організ. позакл. виховн. роботи з учнями школи ІІ-ІІІ ст. – Ч. ІІ / авт-укл.: Н.В. Яременко, О.І. Боярчук, Л.В. Микитюк, Ю.П. Устич; за ред. Н.В.Яременко. – Біла Церква : КОІПОПК, 2009. – 288 с.
23. Зростаємо в любові : збірник методичних матеріалів для організації позакласної виховної роботи з учнями школи І ступеня / Укладачі: Н.В.Яременко, О.І.Боярчук, Ю.П.Устич; за ред. Н.В.Яременко. – Біла Церква : КОІПОПК, 2008. – Частина І. – 300 с.
24. І. Бех, К. Чорна. Програмно-патріотичне виховання дітей та учнівської молоді // Світ виховання. – 2007. – №1. – С. 23-34.
25. Інноваційні технології громадянського виховання учнівської молоді // позакласний час. – 2009. – № 1-2. – С. 11-26.
26. Калінічев А. Знаймо і пам’ятаймо свою історію! Про патріотичне виховання в сучасній школі // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2005. – №2. – С. 35-36.
27. Кордонська А.В. Патріотичне виховання засобами народознавства / А.В.Кордонська // вивчення української мови та літератури (Основа). – 2009. – №14. – С. 19-21.
28. Коркішко О. Становлення патріотичного виховання в 19–20 ст. : історичний аспект // Рідна школа. – 2004. – № 2.– С. 60-62.
29. Лисенко В.С. О программе патриотического воспитания в школе. Взгляд философа // Заместитель директора по воспитательной работе. – 2006. – №3. – С. 6-11.
30. Матяшук В. Сучасне патріотичне виховання: стан, проблеми, перспективи розвитку / В.Матяшук // Педагогічна думка. – 2009. – №3. – С. 48-54.
31. Пархоменко Л.П. Громадянське виховання: теорія та досвід / Л.П. Пархоменко // Виховна робота в школі. – 2008. – №4. – С. 2-23.
32. Петренко О., Дежнюк Г. Національно-патріотичне виховання учнівської молоді // Позакласний час. – 2005. – №3-4. – С. 28-29.
33. Печерська І. національне виховання школярів засобами українського фольклору / І.Печерська // Рідна школа. – 2009. – №1. – С. 23-27.
34. Позняк С.І. Уявлення школярів про громадянина та формування в них громадянської компетентності / С.І. Позняк // Педагогіка і психологія. – 2007. – №4. – С. 83-93.
35. Рогожа М., Горлач Т. Виховуємо патріотів // Директор школи. – 2004. – №17. – С. 3-7.
36. Світлична Н. Розвиток громадянських рис особистості / Н.Світлична // Психолог. – 2008. – №17. – С. 3-7.
37. Свято у школі: Збірник сценаріїв у двох частинах / Укладачі: Є.М.Бачинська, Ю.М.Половинчак, Н.В.Яременко – Біла Церква : КОІПОПК, 2003.– Ч.І. – 242 с.
38. Свято у школі: Збірник сценаріїв у двох частинах / Укладачі: Є.М.Бачинська, Ю.М.Половинчак, Н.В.Яременко – Біла Церква : КОІПОПК, 2003.– Ч.ІІ. – 272 с.
39. Сироватський С. Роль і значення православ'я у патріотичному і громадянському вихованні молоді в Україні : духовні цінності // Православний вісник. – 2004. – № 1. – С. 55-64.
40. Чорна К. Національна ідея як фактор становлення патріотизму у дітей та молоді / К.Чорна // Шлях освіти. – 2008. – №3. – С. 5-11.
41. Чорна К.І. Виховання громадянина, патріота, гуманіста: навч.-метод. посіб. – К. : ТОВ «ХІК», 2004. – 96 с.
42. Шкільна програма національно-патріотичного виховання учнів // Сільська школа України. – 2008. – №3. – С. 3-6.

Животные в доме и дети. "За" и "против"

У многих родителей возникает вопросы:
- стоит ли заводить ли животных, когда у вас маленький ребенок?!
- как быть с питомцем, ведь у нас скоро родится ребенок?
Я поделюсь с вами нашими «ЗА» и «ПРОТИВ» содержания животных дома. А уж вы решайте сами.
Итак. «ЗА»:
1. Домашние животные – лучшие друзья деток.
С домашними животными деткам живется веселее. У малыша появляется возможность наблюдать, сопереживать. Ребенок с маленького возраста учится дружить.
Когда родилась Анютка, нашей собаке было 1.5 года. Я больше переживала за Динку, ведь я была ее хозяйкой, и она очень привязана ко мне. Как она встретит нового члена семьи?!
Все оказалось очень просто: Анютка пахла мамой! Когда мы приехали из роддома, Дина очень долго принюхивалась к малышке, и сразу приняла за «свою».
Примерно с 2-х месяцев Анюта начала «замечать» Динку, ей очень нравилось за ней наблюдать.
Месяцев с 5-ти «девчонки» начали играть вместе: Анютка брала Динкины игрушки и трясла их, завлекая собаку, а Дина их аккуратно отбирала. Сейчас Анюта приносит игрушки Дине, бросает их, и весело хохочет. Анютка всегда делится с Диной едой: отдает ей свое печенье или сушки. Ребенок учится быть щедрым и делиться.
Что касается попугая, то конечно, птицу сложно назвать другом. Но, практически с самого рождения Кеша наш спаситель. Анюта очарована им. Любит наблюдать, как он бегает по клетке или летает. А когда Анютка плачет – мы «ищем» Кешу. Или идем на него смотреть в другую комнату. И малышка мгновенно отвлекается и успокаивается. «Приемчик» с Кешей действует даже в поликлинике.
2. Общаясь с животными, ребенок учиться быть аккуратным, учится заботиться и любить.
Согласитесь, многие родители не заводят домашних животных, потому что «Дитя замучает питомца».
На самом деле, здесь все зависит от того, КАК сами родители относятся к животному. Если уважительно, как к члену семьи, то это будет отличным примером для ребенка.
Он никогда не будет мучить животных, будет их уважать, будет заботиться о них и любить.
3. У ребенка снижается риск возникновения аллергии.
Так считают американские педиатры и медики - когда в доме животные, иммунная система малыша активизируется и тем самым подавляет аллергические реакции.
В качестве аргументов ПРОТИВ, я могу выделить только ревность животного к ребенку.
У нас ревность собаки заключается в том, что как только мы с Анютой начинаем играть - Дина тут как тут со своей игрушкой. То есть я должна обязательно поиграть и с ней. И приходиться работать «на два фронта».
К счастью, вопрос с ревностью очень легко решается: уделяйте больше внимания животным, гладьте их, играйте, когда ребенок спит или его нет рядом – возьмите питомца на руки, приласкайте. Тогда ваш четвероногий друг поймет, что вы его как прежде любите, и не будет видеть в ребенке соперника.
А как вы относитесь к животным в доме? Поделитесь своими ЗА и ПРОТИВ?!
____________________________________________________
Очень важно следить за здоровьем своих питомцев: своевременно делать диагностику животных и при необходимости проводить лечение. Особенно, если дома маленький ребенок. Вызвать ветеринара на дом можно здесь. Ветеринарная клиника «Биоконтроль» оказывает полный спектр ветеринарных услуг владельцам домашних животных.

Детские болезни. Аденоиды

Вот и подошло к концу лето, сегодня последний календарный день. С утра моросит дождик, дует прохладный ветерок. Море штормит, неприветливо накатывая на берег немного сероватые с белыми барашками волны. Так и хочется сказать: "Уж небо осенью дышало, уж реже солнышко блистало..."
Для закаливания ребенка нет ничего лучше, чем море и солнце. Как говорят: "Море, солнце и вода - наши лучшие друзья". Но есть и отрицательные стороны. В этом году, из-за огромной любви к нырянию,  мы заработали насморк, который по-моему уже становиться хроническим. 
Наша бабушка все время говорит про то, что нужно удалять аденоиды. Я долго не могла понять, что это и зачем их надо удалять. По этой теме я нашла интересную статью.  Думаю, что вам тоже будет интересно ее прочитать.   
    "У вашего ребенка постоянно заложенный нос, частые насморки и отиты, дыхание только через рот, храп по ночам? Это верные признаки гипертрофии глоточной миндалины. Проще говоря, у ребенка — аденоиды. Как правило, такой диагноз требует оперативного лечения — удаления. В каком возрасте это лучше сделать и есть ли альтернатива? Что такое аденоиды?В нормальном состоянии аденоиды у детей представляют собой небольшие лимфоидные образования в носоглотке. Это нормальная иммунная ткань обладающая способностью вырабатывать иммуноглобулины, необходимые для нормальной жизнедеятельности детского организма. Однако в результате многократных простудных заболеваний, инфекций, аллергии они могут увеличиваться и воспаляться. Изменения в носоглоточной миндалине связаны, с одной стороны, с аллергизацией организма, с другой — являются свидетельством несостоятельности в системе иммунитета. Аденоиды, защищая детский организм, борются с неблагоприятными воздействиями загрязнённой внешней среды. Вследствие чего появляются слизистые выделения из носа, аденоиды набухают, затрудняется носовое дыхание.
Разрастание аденоидов имеет три степени:
I степень — днем ребенок дышит достаточно свободно, рот закрыт, а во время сна, когда объем аденоидов увеличивается в горизонтальном положении тела, дышать ему становится тяжелее, появляется посапывание.
II — III степень — разрастания наполовину или полностью закрывают задние отделы носа, отверстия, соединяющие полости носа с носовой частью глотки; дети часто храпят во сне, вынуждены дышать ртом круглые сутки. Впервые аденоиды (гипертрофия глоточной миндалины) были описаны в 1873 году датским ученым Майером. Заболевание встречается у 5-15 % детей.
Аденоиды чаще наблюдаются в возрасте 3-15 лет, но могут встречаться и в более раннем возрасте, и у 70-летних стариков. Аденоиды могут быть истинно гипертрофированными, а могут находиться в состоянии острого или хронического воспаления. При воспалении они становятся источником бактериального инфицирования организма, патологически влияют на дыхательные пути, на нервную и иммунную системы организма.
Осложнения
Появляются частые острые насморки, со временем переходящие в хронический ринит. Дети, страдающие аденоидами, обычно плохо спят, часто храпят, их может беспокоить удушье в связи с западением языка. Ребенок становится вялым и апатичным.
Речь становится неразборчивой, а голос гнусавым. Аденоидные разрастания ограничивают подвижность мягкого неба, поэтому нарушается правильное формирование звука. При длительном течении заболевания у детей возникает нарушение развития лицевого скелета: постоянно отвисшая нижняя челюсть становится узкой и удлиненной, формируется неправильный прикус. В верхней челюсти твердое небо формируется высоким и узким ("готическое" небо). Длительное поверхностное дыхание через рот приводит к нарушению формирования грудной клетки.
Лечение
Для специалиста поставить диагноз "аденоиды" несложно, для этого не требуется специальной аппаратуры. Лечение, как правило, хирургическое. Консервативные методы лечения (промывания, капли, ингаляции, но ни в коем случае не прогревания!) применяются при небольшом увеличении аденоидов или при наличии противопоказаний к операции.
Операции по удалению аденоидов проводятся практически во всех детских больницах, где есть лор-отделение, и не представляют никаких трудностей для специалиста. Операция эта нетяжелая и для пациента: как правило, дети переносят ее хорошо.
После операции необходимо, чтобы ребенок соблюдал щадящий режим: ему нельзя бегать, прыгать, купаться в горячей ванне, мыть голову; обязательно употреблять полужидкую негорячую пищу. Спустя неделю после выписки из больницы ребенок уже может ходить в школу (детский сад). Надо ли удалять аденоиды?
Учитывая роль носоглоточной миндалины в реакциях общего и местного иммунитета, её активность в формировании противовирусной защиты, многие врачи отдают предпочтение консервативным методам лечения аденоидов. Тем более, что, во-первых, у маленького ребёнка удалить полностью аденоиды практически невозможно, а во-вторых, аденоидная ткань обладает способностью восстанавливаться, и через некоторое время ситуация, приведшая к операции, может повториться. Не редкость, когда детям делают два, три и даже четыре раза аденотомию (удаление аденоидов). Операция может быть показана в тех случаях, когда все возможные методы консервативного лечения были исчерпаны и оказались неэффективны.
Начиная с 8 — 9 лет аденоиды, выполнив свою функцию, начинают самостоятельно уменьшаться и у большинства детей к 11 — 14 годам, практически полностью исчезают.
Прежде чем решиться удалить ребёнку аденоиды, покажите его ещё нескольким врачам, кроме того, который назначил или направил на операцию. В том случае, если действительно будут подтверждены большие аденоиды, проведите ребёнку лечение и притом неоднократное. И если не получите улучшения носового дыхания, прекращения выделений из носа, исчезновения храпа или уменьшения других проявлений заболевания, то только в этом случае решайтесь на операцию, если она действительно будет нужна.
Вырастут ли аденоиды снова?
Для удаления аденоидов есть свои благоприятные периоды. Процесс роста ребенка можно разделить на периоды "вытягивания" (когда ребенок бурно растет в длину) и периоды "округления" (когда рост замедляется). Операция аденотомии нежелательна в период вытягивания , когда идет бурный рост носоглотки. Замечено также: чем в более младшем возрасте удаляются аденоиды, тем больше вероятность, что они вырастут вновь. Наиболее благоприятные периоды для удаления аденоидов — с пяти до шести лет, с девяти до десяти и после 13-14 лет.
Аденоиды могут:
затруднять дыхание;
ухудшать слух и вызывать частые отиты;
стать причиной частых заболеваний органов дыхания (гаймориты, бронхиты, пневмонии);
привести к серьезному поражению сердечно-сосудистой системы, осложнениям со стороны почек.
Советы народной медицины
Промывание полости носа
Предварительно необходимо тщательно освободить нос от содержимого, по одной половинке отдельно и сразу начинать промывание. Промывание очень эффективно для освобождения полости носа от накопившегося в нём и на аденоидах секрета. Вставьте наконечник спринцовки в одну половину носа, на глубину примерно 0,5 — 1 см и направьте перпендикулярно к лицу.
Голова должна быть наклонена вперед под углом примерно 45 градусов. Вливайте раствор небольшими порциями, постепенно усиливая силу струи. В момент вливания раствора дыхание нужно задержать. Маленькому ребёнку такое промывание можно делать, положив его на животик. Растения и препараты, которые можно применять как при увеличенных аденоидах, так и при их воспалении:
Настой полевого хвоща (1 чайную ложку хвоща залить стаканом кипятка, настоять 5 минут, охладить). Отвар коры дуба, эвкалипта, зверобоя (3 — 6 г листьев на 200 мл воды). Настой зверобоя. Морская соль (1/2 ч.л. на 1 ст. воды). Отвара ромашки 1 стакан + 1/2 столовая ложка мёда. Ротокан (1 — 1/2 чайная ложка на 1 ст. воды). Зелёный чай (1 ч.л. на 1 стакан кипятка, настоять 15-20 минут).
Капли в нос
Через 20 — 30 минут после промывания — закапайте 4 — 6 — 8 (зависит от возраста) капель свежего сока свеклы, или заложите фитильки на 10-20 минут (голову при этом нужно запрокинуть немного назад).
Можно применить и такую смесь: сок красной свеклы + сок лука + сок алоэ (или каланхоэ) + мёд, всё в равных частях. Её можно закапывать и вставлять фитильки.
Чистый сок красной свеклы или смесь, применяя 2 раза в день, можно чередовать с настоем травы чистотела (1 ст. ложка на стакан кипятка). Капать тёплый настой по 3-7 капель (зависит от возраста), троекратно с пятиминутными перерывами, 2 раза в день.
Можно закапывать отвар ряски малой по 3-4 капли (приготовление отвара: 2 ст. ложки ряски на 1/2 стакана воды, 5 минут кипятить на медленном огне, процедить и хранить в холодильнике не более 2 дней).
Неплохое действие оказывает настой кожи зелёного грецкого ореха, по 3-4 капли, до 4 раз в день (приготовление настоя: кожу измельченного зеленого грецкого
ореха залить холодной водой, довести до
кипения и настоять час, процедить).
Ингаляции
3 раза в день в течение нескольких недель ребёнок должен дышать над паром отвара будры плющевидной. Для приготовления отвара 15 г травы залить на 1-2 часа стаканом холодной воды, затем прокипятить полчаса на медленном огне, процедить и хранить в холодильнике не более 2 дней.
Ингаляция паровая с эвкалиптом, календулой, соком каланхоэ, содой. Можно отдельно или всё вместе, по 1/2 ч.л. каждого на пластмассовый ингалятор. Дышать 5-8-10 минут, 1-2 раза в день.
Помните!
Лечение может выполняться курсами от 1 до 3-4 раз в год. Прежде чем лечить ребёнка самостоятельно, покажите его врачу, а может даже и не одному, чтобы установить точный диагноз. В инструкциях к препаратам всегда смотрите, нет ли противопоказаний для их приёма."
Марина Петровская 
______________________________________________
Очень много полезной информации про аденоиды у детей можно найти на сайте Клиники Ухо Горло Нос. Там можно узнать о причинах и симптомах заболевания, методах лечения аденоидита у детей, задать вопрос врачам и получить на него квалифицированный ответ.  
27.08.2010 |

Слуга царю, отец солдатам!

Сегодня, в ключе выстраивания отношений с людьми, мы поговорим о ситуации, когда вас повысили. Вы становитесь начальником. Большим или не очень большим, не суть важно. Важно другое: вас выдвинули из коллектива наверх. И ваш статус первое время становится немного двусмысленным: коллектив, сверкая глазами и широко улыбаясь в присутствии вышестоящего начальника, выражает всячески свое одобрение его действиям и свою радость по поводу вашего продвижения, а между тем… исподлобья наблюдает за вами: как же вы изменитесь?Рассуждения стандартны и человечески понятны:
Зависть
— Нос задрал, командует, понимаешь, начальника из себя корчит. Надо же, как власть портит людей
Ревность
— Я тут понимаешь, на себе весь отдел тащу, а эта: пальцы веером, зубы шифером, сопли бульками - начальница, видишь ли…
Любопытство
— Ну-ну, поглядим, что ты из себя представляешь
Соперничество
— Шеф еще увидит, кто есть кто.
И т.д., и т.п.
Отчего это происходит и как с этим справиться? Потому что, ну очень хочется, чтобы волки были сыты, овцы целы, да и свое достоинство и статус "своего парня" соблюсти тоже хочется.
Да, понимание этого процесса важно, потому что, зная общие принципы, всегда можно использовать их в частных случаях.
Немного отвернемся от проблемы с коллективом и рассмотрим другую проблему.
Отцы и дети. Отношение людей подчиненных к новому начальнику похоже на поведение маленьких детей, когда они капризничают, пытаясь раздвинуть рамки дозволенного. Отрицая авторитет родителя, дети наблюдают за реакцией, и, до тех пор, пока вы позволите им продолжать в том же духе - границы будут расширяться. Со временем вы вообще не сможете контролировать поведение своего ребенка.
Кто-то скажет: мы все свободны, дети тоже, каждый имеет право и т.д. Да, мы все свободны, да, мы все имеем право, но… родители при этом имеют еще и ответственность. За безопасность, за здоровье, за обучение, за воспитание и т.д. И именно ответственность дает им необходимые полномочия в установлении границ. Руководствуясь не идеей: а мне так нравится, а принципом целесообразности с учетом личной ответственности.
Когда-то в Америке было очень популярно учение доктора Бенджамина Спока о правах, свободе и личности ребенка. Все выглядело просто замечательно в теории, и все бегом кинулись применять. Массовый энтузиазм, чепчики в воздух и прочая атрибутика праздника жизни. Но… теория Спока на практике оказалась сродни законам идеального газа. Выяснилось, что человек не рождается чистым и незамутненным, как белый лист бумаги, и применение теории идеального газа в реальных условиях жизни привело к тому, что поколение, выросшее на советах, безусловно, талантливого доктора оказалось самым жестоким и безответственным за всю историю Америки.
Что интересно, в рамках этой программы, чтобы не ограничивать свободу детей был проведен эксперимент. В своей книге "Родителям и молодожёнам" доктор Джеймс Добсон его описывает: "На раннем этапе распространения прогрессивных методов образования и воспитания, одни из энтузиастов и теоретиков решил убрать ограду, которая окружала двор детского сада. Он думал, что дети почувствуют большую свободу, если исчезнет барьер, ограничивавший их передвижение. Когда решётку убрали, то неожиданно для всех дети стали держаться поближе к центру двора, где они играли. Они не только не пытались выйти за пределы двора, но даже не осмеливались подходить к его краю.
В знании точно определённых пределов заключено ощущение безопасности. До тех пор, пока ребёнок держится в пределах дозволенного, будут сохраняться радость, свобода и взаимопонимание".
Если вы сами цельная и последовательная личность, вы сможете установить такие границы, в которых ребенок сможет себя чувствовать безопасно и комфортно.
Но сегодня мы не о детях. А о коллективах. Когда ваши подчиненные бросают вам вызов, это происходит не потому, что вас уже не уважают, а потому, что испытывают на прочность границы дозволенного. А если вы эти границы не установили сразу? Нервотрепка буде продолжаться дольше, вот и все.
Это очень важно: максимально быстро очертить границы. Самое сложное время после повышения в психологическом отношении - первые 2-3 месяца работы в новом качестве.
Начать стоит с того, чтобы собрать своих подчиненных и четко заявить о себе, своих методах, своих требованиях. Учитывайте, что люди разумны, а толпа, предоставленная сама себе, имеет тенденцию превращаться в страшного неуправляемого зверя. Апеллируйте к разуму: еще Владимир Ильич подметил, что свобода - это осознанная необходимость.
* Сообщите людям, что внутренне вы не изменились (вы такой же чуткий и душевный, белый и пушистый). Но! Изменились требования к вам со стороны начальства и, как следствие, мера вашей ответственности, и, как следствие, ваши полномочия.
* Расскажите людям, как вы планируете "мести по-новому", куда вы их хотите завести, какую непоправимую пользу принести обществу и каждому из них. Это важно. Когда люди понимают, что есть смысл пойти за вами, они склонны с этим согласиться.
* Четко определите границы допустимого и свои требования к людям. Здесь имеет смысл добиться совершенной ясности и стесняться не стоит: новую должность вам доверили не за красивые глаза, начальство интересует результат, а каким путем вы его будете добиваться - это ваш личный креатив, главное, чтобы задание было выполнено качественно и в срок.
* Первое время вас все равно будут проверять на "вшивость", но это продлится намного меньше, чем в случае, если вы не сообщите о занятой позиции. Люди просто хотят убедиться, что границы под контролем, и это были не пустые слова, поэтому не отступайте от намеченного курса.
Чтобы сотрудники не думали, что вы ребенок, случайно попавший в начальственное кресло, будьте максимально жестким в рабочих вопросах. Если подчиненный систематически ошибается или ленится, не стесняйтесь применять к нему дисциплинарные меры. Лучше, конечно, попытаться объяснить ему его промахи и помочь советами, но для тех, кто не готов принимать помощь, не нужно делать скидок. Есть действенная руководящая модель: сначала учить, не учится - лечить, не лечится - казнить.
Если оппозиция все же присутствует, стоит применять принцип "разделяй и властвуй", но это крайняя мера.
Правильнее всего определить из числа подчиненных самых недовольных и побеседовать с каждым из них лично, прямо ставя вопросы: "Что вас не устраивает в нынешнем положении дел", "Почему вы занимаете жесткую позицию по отношению ко мне", "Связано это с личными или рабочими причинами". Прямые и жесткие вопросы, заданные спокойным тоном и в индивидуальной беседе либо позволят сотруднику раскрыться и выложить все, что он думает, либо, наоборот, отобьют охоту к открытой конфронтации. В первом случае вы должны сразу переходить в контрнаступление. Как только выслушаете конкретные претензии и пожелания, предложите свой вариант наилучшего решения проблем или реализации задумок подчиненного. Если понимаете, что аргументированного и спокойного разговора сразу не получится, дайте понять, что вы услышали мнение сотрудника и готовы детально и обстоятельно обсудить с ним все, например, завтра. Только не откладывайте повторный разговор дольше чем на два дня, иначе ваш сотрудник сочтет, что вы не знаете, что ему ответить, или просто пытаетесь пустить все на самотек.
Когда мы еще работали в геологии, возникла нестандартная ситуация: группа молодых специалистов, решив, что оценены не по достоинству... меньше, чем маститые и заслуженные... подняли бунт. Это приключилось в аккурат при смене начальства. Ситуация типична: новый начальник был выдвинут из нашей общей экспедиционной среды. Оппозицию возглавлял молодой начальник отряда. Как геолог он не очень котировался, продвигался больше по комсомольско-профсоюзной линии. И мне было крайне любопытно, как поступит наш новый начальник. В начале, казалось, он растерялся, потому что целую неделю в экспедиции бушевали страсти. Затем все в один день прекратилось. Как отрубили. Поскольку он с большим пиететом относился к моему отцу, я пошла к ним в гости полюбопытствовать: а что же произошло? И что? Все оказалось очень просто.
Начальник экспедиции вызвал к себе "Че Гевару" и предложил ему должность заместителя начальника по снабжению. Устоять тот не смог. На другой же день, на доске объявлений повис приказ о его назначении. И второй приказ: любой, кому не нравится его работа, может написать заявление об уходе. Что произошло? Одним целевым ударом начальник разрушил дутый авторитет и успокоил всех остальных, которые вдруг осознали, что ими элементарно манипулировали для достижения собственных корыстных целей. Но... перед этим он неделю размышлял и присматривался: кто зачинщик, насколько его требования обоснованы, кто за ним идет и т.д. То, что казалось слабостью, оказалось стратегией.
Удержался ли оппозиционер в должности замначальника по снабжению, получив в зубы колоссальной материальной ответственностью, отвращением бывших сторонников и новыми подчиненными? Угадайте сами. Но, повторюсь, это была жесткая мера, вызванная нестандартной ситуацией.
Люди, которые пытаются манипулировать слабыми или неуверенными в себе начальниками, быстро улавливают силу - как внутреннюю, так и внешнюю. Поэтому ваше спокойствие и деловитость в короткий срок отобьют у них желание шустрить и интриговать, а жесткость в принятии решений покажет, что вы имеете все необходимые полномочия, чтобы выставить вон неумех, ловкачей и интриганов.
Иллюстрацией мы, наверное, выберем совершенно изумительный фильм Владимира Меньшова "Москва слезам не верит" - фильм о потрясающе цельной женщине с мужским складом ума, целеустремленной и при этом женственно обаятельной. Гармония в высшем смысле - практически идеальная женщина.
Какой низкий старт: лимита, общежитие, провал в институт, ребенок без отца… Как устоять, когда все против тебя? Но именно в таких ситуациях жестких и бесчеловечный и выявляется: есть в человеке внутренний стержень или он готов сдаться и упасть. Лидеры не вырастают в теплицах. Основной признат по которому можно отличить лидера от человека, претедующего на лидерство, не умение говорить, не обучаемость, не строгий взгляд, а умение решать проблемы с людьми. О нелегком процессе превращения несчастной, обманутой девочки в Екатерину Александровну - крупного руководителя производства - можно лишь догадываться по жестким ноткам в ее голосе, приобретенной резкости, которая то и дело проступает в интонациях героини.
Я не буду о нем долго распинаться - абсолютное большинство из вас его видело, а кто не видел - вы многое потеряли.
В заключение еще пара моментов:
То, что работает против вас (делать ни в коем случае нельзя):
— заводить панибратские отношения с одним или несколькими сотрудниками;
— демонстрировать излишнюю демократичность;
— подчеркивать предпочтение кому-то из подчиненных;
— поощрять "неуставные" отношения в коллективе.
Учтите, это не только "запрещенные" приемы, но и показатели Вашего непрофессионализма. Ружья, которые всегда выстреливают в самый неподходящий момент. Один раз созданные поведенческие стереотипы дадут вашим подчиненным мощное оружие для манипуляций.
То, что работает на вас
— Аккуратный внешний вид. Небрежность в одежде иногда воспринимается как пренебрежительное отношение к окружающим.
— Корректность по отношению к нижестоящим коллегам и вышестоящему руководству. Никогда не опускайтесь до скандалов. Заметьте: конфликт и скандал понятия не идентичные.
— Ровный тон. Чем тише вы будете говорить, тем больше коллеги будут к вам прислушиваться. Это проверенный психологический прием.
— Границы. Если вы недавно стали руководителем, постарайтесь "построить" определенную дистанцию между собой и подчиненными. Это поможет и вам, и им избежать панибратства, ненужных "разбирательств" и конфликтов.
— Не отказывайте в помощи, но и не позволяйте садиться себе на шею. Научитесь чувствовать и видеть разницу между искренними просьбами о помощи и манипуляциями.
— Развивайте уверенность (но не самоуверенность) в себе. Именно знание собственных сил, способностей, умений будет "привлекать" уважительное к вам отношение.
— Руководите только верхней линией, не идите на глубину, если у вас больше чем два уровня власти в организации. Если вы постоянно будете вмешиваться в решение проблем на глубине, вы никогда не получите лидеров в верхнем эшелоне. В нашей сегодняшней иллюстрации героиня, у которой 3000 человек в подчинении на вопрос подруги: "как же ты с ними со всеми управляешься? Трудно, небось" отвечает: "Трудно с тремя. Если научишься троих организовывать, дальше число не имеет значения". И здесь не имеется опыт, мол, если троих построил, то потом строить 3000 - раз плюнуть. Нет. Речь идет именно о верхнем эшелоне. Эффективно руководить можно только 3-7 людьми, которые, в свою очередь тоже руководят своими подчиненными.
Каждый руководитель имеет свое собственное представление о том, как нужно обращаться с подчиненными. Один из начальников с большим опытом высказался по этому вопросу цинично, но при этом реалистично: “Некоторых нужно подстегивать, с другими - плохо обращаться. Все дело в том, чтобы знать с кем”. Эта статья - лишь небольшая зарисовка о том, как в родном коллективе отстоять свое право на карьерный рост.
Лора Пирхал
__________________________________________________
Корпоративное обучение
Мой опыт участия в программах корпоративного обучения говорит только в их пользу. Или может нам просто повезло, я не знаю, но впечатления остались отличные, а главное результат! И шеф доволен и мы все! Ссылку на сайт оставляю http://www.edstream.ru, если надумаете, то только сюда!
26.08.2010 |

Как не сойти с ума перед школой

Прощай, отдых! Позади свобода, море, речка, друзья, беззаботное время, а впереди - уроки, домашние задания, нудные учителя... Как психологически правильно подготовить ребенка, будь он первоклашка или выпускник, к учебному году? Ведь в каждом возрасте свои особенности. И резкий переход с одного режима на другой может негативно сказаться на психическом состоянии школьника.

Несмотря на то, что новый учебный год вот-вот уже начнется, нелишним будет напомнить, что не правы те родители, которые уже с самого начала лета мучили своих детей заданиями учителей, данными еще весной. Тревожные предки, "загрузившись" рекомендациями, просто не дают ребенку перевести дух после старого учебного года. Папы, а особенно мамы зачастую не замечают, что такой штурм - прямая дорога к негативному отношению чада к школе и тоскливому ожиданию следующего школьного сезона.

Сейчас, когда до 1 сентября осталось совсем чуть-чуть, стоит сконцентрироваться и правильно подготовить вашего школьника. Главное - ничего не заставлять делать насильно. Подготовка ребенка к школе со стороны родителей заключается, во-первых, в поддержании интереса к знаниям, а во-вторых, в налаживании с ним теплых отношений. То есть необходимо стать для ребенка другом.

Покупка школьных "прибамбасов"

Процесс покупки необходимых учебных принадлежностей может стать как лишним напоминанием о неумолимом приближении "каторги", так и ярким событием в жизни школьника младших и средних классов. Главное, как этот процесс обставить. Для малышей и дошколят можно устроить небольшой праздник. Наряду с покупкой формы, рюкзачка, тетрадей, ручек и красок купите ему понравившуюся игрушку. Потом можно сходить в парк на аттракционы или посидеть в кафе, поесть мороженого - пусть он порадуется. Более взрослым можно доверить часть покупок - вкусы у подростков меняются часто, так что сами они лучше в некоторых вещах разберутся - какую сумку или рюкзак купить, какую тетрадку выбрать...

Помните - не надо навязывать собственное мнение и конфликтовать по мелочам. Пусть сын или дочь сами выбирают, что они хотят. А вы лишь тактично скорректируете его предпочтения.

Трудный ребенок

Предположим, ваш ребенок неважно учился в прошлом году, прогуливал занятия, не хотел делать уроки, отказывался от вашей помощи, был вспыльчив, замкнут. Многие родители силой пытаются "вбить" в голову ребенка "нужные знания" с мыслями: "Потом спасибо скажет". Такая линия поведения чревата тем, что может окончиться самым настоящим бунтом ребенка с разрыванием учебников, убеганием из дома и чувством ненависти к школе, а главное - к вам.

Если подобные проблемы у вашего ребенка есть, будьте особо внимательны. Они могут быть связаны с возрастным кризисом, особенностями характера, ссорой с кем-то значимым для него, переживанием чувства неполноценности, униженности и даже одиночества. Попытайтесь прежде всего поискать причину такого поведения, дайте понять ребенку, что вы любите его любого и готовы понять, помочь решить вместе с ним его проблему. Ведь именно от ощущения поддержки, успокоения, уверенности, что все будет хорошо, зависит будущее вашего сына или дочери в новом учебном году, только тогда ребенок будет готов восполнить пробелы в знаниях.

Если ребенок - дошкольник

Каждый здоровый ребенок рождается с исследовательским рефлексом - реакцией на новое. Это и составляет основу его дальнейшего развития. Яркая игрушка всегда будет вызывать желание у ребенка потрогать, рассмотреть. Когда он входит в возраст дошкольника (5-6 лет), то начинает вести себя по-другому - он забрасывает вас многочисленными вопросами: "Что?", "Почему?", "Зачем?". Отвечая на эти вопросы обстоятельно, без раздражения, вы развиваете интерес к окружающему, пополняете словарный запас малыша. Разбирайте, что нарисовано на картинках, а потом поиграйте в игру "Кто задаст больше вопросов", ребенку это будет всегда интересно. Самая лучшая подготовка малыша к школе - это развитие познавательных процессов - восприятия, внимания, памяти, мышления. Не проявляйте неистовое упорство в обучении ребенка навыкам письма и чтения, пытаясь угнаться за вашей знакомой, которая говорит: "А мой уже с 3 лет читает".

Поверьте, навыки письма и чтения ребенком будут получены легко и быстро.

...младший школьник

Этот возраст - предмет особого внимания со стороны взрослых, так как является переломным. Если в дошкольном возрасте ребенок не стеснялся задавать самые нелепые вопросы и школа представлялась в радужных красках, то спустя несколько лет он может стать пассивным, раздражительным. Ситуация общения "взрослый - ребенок" меняется на "учитель - дети".

Часто появляется такая проблема, как "нелюбимый учитель", что может вызвать состояние растерянности и тревоги, страха вместо желания идти навстречу знаниям. Здесь очень важно заметить это и вызвать на откровенность. Но не как строгий наставник, а как лучший друг. В период со 2-го по 5-й класс для ребенка становится важным повышение самооценки, чтобы не быть "хуже, чем другие". Родители могут помочь своим детям, если начнут заниматься с ним спортом, устраивать в процессе общение ролевые игры, обучая правильному диалогу. Хорошо, если вы будете обсуждать с ребенком сказки, детские фильмы, рассказы, задавать вопросы, требующие не просто знания, но и размышления.

...подросток

Это самый сложный школьный возраст - с 6-го по 9-й класс. Заброшены детские игрушки, книжки, краски, школьные учебники - им на смену приходят новые интересы и увлечения. Подростку больше интересно то, что выходит за рамки школьной программы. Обостряются проблемы поиска взаимопонимания, одиночества, дружбы, появляется потребность к самостоятельному исследованию ситуаций, мнение взрослых ставится под сомнение, проявляется так называемый подростковый негативизм: "все надоело", "я сам все знаю".

В этот период наиболее важными становятся проблемы любви, особенно у девочек, у которых идет поиск себя, может возникнуть недовольство своей внешностью. Их отношение к началу нового учебного года может зависеть от успешности взаимоотношений с противоположным полом. Родителям в этот период важно прежде всего постараться приспособиться к изменениям в ребенке и придержать свои претензии и укоры при себе. Надо устраивать доверительные разговоры. Очень часто в 13-14 лет подросток считает, что ему лезут в душу, он становится замкнутым, что объясняется возрастным кризисом.

Не пытайтесь давить на подростка, лучше попробуйте договориться, как со "взрослым", что конкретно нужно сделать к школе, составьте небольшой список. Дело в том, что в подростковый период у детей возникает чувство "взрослости", и если вы хотите, чтобы ребенок охотно шел с вами на контакт, всячески подчеркивайте это качество в нем. С дочерью обсудите, как она оценивает себя, что бы ей хотелось носить, какой бы она хотела себя видеть, не пытайтесь сильно влиять на ее выбор одежды или прическу. Через такие простые вопросы вы всегда сможете понять, что волнует вашу дочь, уверена ли она в себе, чувствует ли она себя привлекательной.

...старший школьник

В первую очередь старшеклассники, особенно выпускники, начинают уже перед началом учебного года думать о предстоящем выборе профессии. Лишь безответная влюбленность может стать поводом для серьезных переживаний. Помогите своему школьнику, кто, как не вы, знает о его способностях! Но в то же время не давите на него, узнайте о его желаниях, если они есть. Если ваши мнения относительно будущего радикально разойдутся, постарайтесь не заявлять категорично: "Как я решил, так и будет". Расскажите ему или ей о своих предложениях, выступайте на равных, убеждайте. И если сын или дочь категорически не согласится, пусть поступает по-своему. Ошибется - приобретет опыт. Чем больше вы протестуете, тем сильнее будет желание вашего взрослеющего чада сделать все по-своему.
Екатерина КУЛИКОВА, психолог.
Источник: "Аргументы и Факты"