Виховання висококваліфікованого читача – потреба часу. Дитяче читання є інтелектуальним ресурсом країни, резервом людського потенціалу нації. Сім’я, школа, бібліотека створюють оточення, яке формує культуру читання особистості.

Соціальні процеси привели до значних змін у громадському статусі «людини яка читає», які зумовили наступні тенденції, характерні для читання сучасних дітей і підлітків:
- поступове зниження інтересу до друкованого слова, падіння престижу читання;
- скорочення частки читання у структурі вільного часу;
- зміна характеру читання, яке стає більш прагматичним, інформаційним і поверховим;
- збільшення числа учнів, які читають книги тільки за шкільною програмою;
- зміни «вільного» (дозвільного) читання у бік літератури розважального характеру;
- вихід із кола читання творів кращих вітчизняних і зарубіжних авторів, раніше традиційно популярних.
Сучасні діти читають дедалі менше й менше, оскільки надають перевагу відео, телебаченню, комп’ютерам. Перед шкільним бібліотекарем важливою проблемою є залучення дітей до читання, організація роботи з книгою та професійна допомога читачам.
В.О.Сухомлинський вірив у виховну силу книжки та вважав, коли з дитинства не прищеплено любові до книги, коли читання не стало духовною потребою дитини на все життя, то вже в отроцтві її душа стане порожньою.
За довгі роки роботи у бібліотеці у мене виробилася система прищеплення любові до книги у дітей, виховання культури читання. Найбільшу увагу в цьому напрямку я приділяю молодшим читачам.
На власному досвіді я переконалась у тому, наскільки важлива перша зустріч з майбутніми читачами – учнями першого класу. Традиційно це бібліотечний урок – екскурсія в шкільну бібліотеку. Привітність, увага до маленького читача допоможуть йому в майбутньому відчути себе особистістю. Вплив на формування відносин дитини з бібліотекою та бібліотекарем має ознайомча бесіда. Тому до цієї зустрічі готуюсь ретельно. Читачі зустрічаються з казковими героями: Буратіно, Незнайкою, які пропонують їм відгадати загадки, розповідають, як живуть мудрі друзі-книги та правила користування бібліотекою.
Щорічно у першому класі я беру участь у проведені свята «Прощання з букварем», батьківських зборах, де розповідаю о ролі батьків у прищепленні любові до читання, до книги та обережному відношенні до неї.
Індивідуальна робота з молодшими школярами починається з другого класу, коли вони стають читачами шкільної бібліотеки. Посвята в читачі у нашій школі здійснюється святково. У попередньому навчальному році для читачів другого класу я проводила бесіди з творчості К.Чуковського, С.Михалкова, А.Барто, В.Біанки. Діти читали їх книжки а потім в ігрової формі, разом з вчителем початкових класів Ладан Н.С., на уроках позакласного читання проводили підсумкові заняття. Таким чином, маленькі читачі познайомились з творчістю багатьох письменників, навчилися гарно читати.
Під час роботи бібліотекарю необхідно звертати увагу на значення індивідуального підходу до кожної дитини. Найважливіше – залучити учнів до читання книг, які б сприяли їх всебічному розвитку. Найбільш поширеною формою особистісного спілкування з юним читачем є бесіда. Коли я проводжу рекомендаційну бесіду, прагну викликати інтерес до видання, знайомлю із змістом, розглядаю малюнки, формую навички користування книгами. Бесіди про прочитане сприяють збагаченню словникового запасу школярів, вчать виділяти головне, висловлювати свої думки.
З метою систематичної роботи з книгою, як основним джерелом знань, періодично проводжу в класах групові аналізи читання, розповідаю дітям про те, скільки книг за певний період опрацював кожний школяр, аналізую читацькі формуляри, використовую у своєї роботі такі методи, як анкетування. Для читачів середнього віку на початку навчального року я провела анкетування з метою вивчення читацьких інтересів. За підсумками здійсненого аналізу можна наголосити, що читачі більше полюбляють читати про подорожі, пригоди, виявляють інтерес до довідкової, науково-популярної літератури. Крім цього результати анкетування показали, що діти в цілому перелічують авторів та назви книг за шкільною програмою. Більшість з опитуваних затрудняється назвати героїв книг, надати їм характеристику. Сучасним читачам більш подобаються ігрові форми роботи: конкурси, вікторини, літературні ігри. Тому, у своєї роботі я практикую застосування зазначених форм. У цьому році були проведені конкурс «Ах, Одеса!», «Літературний КВН по казкам Пушкіна та Андерсена», «Брейринг по російській мові і літературі» тощо. Для читачів старшого віку у нашій школі працює «Літературний клуб», проводяться літературні вечори, ре стрічі з поетами, екскурсії. Також, одним із найважливіших сучасних завдань шкільної бібліотеки є систематична цілеспрямована робота формування у читача бібліотечно-бібліографічних знань. Ця робота формує майбутнього читача, як особистість.
Ось так, кожний день, намагаюсь формувати у сучасних читачів навички роботи з книгою, виховую бажання бути читачами. Нажаль діти сьогодні читають менше і тільки спільними зусиллями бібліотекарів, вчителів та батьків можливо вирішити зазначену проблему. Фундаментом формування культури читання особистості виступає системо-утворюючий соціальний трикутник: сім’я, школа та бібліотека.
Сьогодні стає більш значною роль дідьчої бібліотеки як організації, котра може формувати відкрите, вільне, мобільне співтовариство дітей – батьків – бібліотекарів – вчителів у єдиному творчому просторі книги і читання. Дитячі бібліотеки працюють у новій соціальній реальності, і зміни, які відбуваються у суспільстві, обумовлюють зміну моделі самої бібліотеки. Нажаль не завжди в бібліотеках є умови, при яких у повній мірі можуть бути реалізовані творчі інноваційні процеси. На сьогодні це великою мірою залежить від складних умов фінансування, відставання матеріально-технічного забезпечення бібліотек і стану впровадження нових інформаційних технологій.